Напередодні Дня медичного працівника вийшла з друку моя 38 книга спогадів і роздумів “Усі люди – актори”. В 2020 році це свято медиків найбільш сумне за всі роки з його існування. З одного боку – клятий коронавірус, з другого -супрунізація медицини, а з третього – агресія Росії. Хто лише не кермував медициною в незалежній Україні? І філологи, і юристи; і грузини, і українські американці; і лікарі-практики, які за час кермування медициною досягали ступеню кандидата чи доктора медичних наук (головне досягнення); і вчені… А віз і нині там. Це оптимістично. А я?! Я?
Я сів не в той літак
Спочатку думав я
Що сів у той літак
Але я сів
Не в той літак
Він був
З одним крилом
Другим крилом
мав стати
Я
Я
ним не став
І ось вже стільки днів
Ми
Однокрило
летимо…
Миколо Вінграновський
І все-таки я вас, читачі, вітаю з Днем медичного працівника! Кожна людина живе з надією, а медичний працівник просинається й лягає спати з надією та вірою у краще завтра свого пацієнта, своєї сім’ї, своєї Батьківщини.
Час показать, що людськість мужем стала,
Дитячих іграшок відреклась,
Своє важке призначення пізнала;
Що снігова метіль вже унялась,
Безцільних поривів пора пропала,
Розумних діл пора розпочалась.
Іван Франко
