Шановні читачі!

Відгриміли фанфари! Відсвяткував 90-річчя! Вік не просто поважний, а й занадто підтоптаний. Вік, який можна назвати, насамперед, “віком спогадів”.                                                                                                                  Вирішив показати дійство свого ювілею в книзі “З вдячністю”. З вдячністю до Господа Бога, з вдячністю до своїх близьких, з вдячністю до всіх з ким довелося спілкуватися, з вдячністю до тих з ким не довелося спілкуватися, а вони опосередковано визначали мою долю…

                       Хочеш, друже мій, правильніше жити –

                      Ні на глиб не рвись, ані в небезпечний

                      Берег не впирайсь, боячись надміру

                                                        Темної бурі.

                      Золотій середині хто довіривсь,

                      Той не стане жити ні в злиденній хижі,

                      Ні палацом він у людей не буде

                                                          Заздрість будити.

                                           Горацій, Оди, ІІ, 10, переклад Андрія Содомори 

Залишити коментар